Що таке УЗО та дифавтомат і чому їх «вибиває»

Чому ці «клацання» так лякають і дратують

Кожен, хто хоч раз серед ночі залишався без світла й гарячої води через те, що раптом вибиває УЗО або спрацьовує дифавтомат, знає це відчуття безсилля. У голові одразу крутиться: «Що зламалося? Чи це небезпечно? Чи треба терміново викликати електрика?»

Насправді в більшості випадків це не «поломка автомата», а навпаки – сигнал, що ваш захист спрацював і, можливо, щойно врятував вас від ураження струмом чи пожежі. Щоб менше нервуватися і швидше знаходити справжню причину, важливо розуміти, як працюють УЗО та дифавтомат і чим вони відрізняються від звичайних автоматичних вимикачів.

Що таке УЗО і від чого воно захищає

УЗО (пристрій захисного вимкнення) – це апарат, який постійно порівнює струм, що заходить у коло (фаза), зі струмом, що виходить із нього (нуль). Якщо з’являється різниця, тобто струм «діде кудись в інший бік» – наприклад, через тіло людини на землю чи через вологу в стіні – УЗО миттєво вимикає живлення.

Саме ця різниця між струмом у фазному й нульовому провідниках називається диференційним струмом витоку. У побутових УЗО в Україні найчастіше використовують чутливість 30 мА – це межа, при якій ризик смертельно небезпечного ураження для більшості людей вже істотно зменшується.

Тож коли у щитку різко вибиває УЗО, це означає: пристрій зафіксував струм витоку, який перевищив допустимий поріг, і відключив лінію, щоб захистити:

людину – від удару електричним струмом;
помешкання – від нагріву проводки та ймовірної пожежі;
обладнання – від роботи в аварійному режимі.

Чим дифавтомат відрізняється від УЗО

Дифавтомат (диференційний автоматичний вимикач) поєднує в одному корпусі одразу два захисти:

По-перше, функцію УЗО – відслідковує диференційний струм витоку та вимикає лінію при його перевищенні. По-друге, функції звичайного автомата – захист від перевантаження (коли «сідає» багато потужних приладів на одну лінію) та короткого замикання.

Якщо коротко:

Пристрій	Від чого захищає
УЗО	Тільки від струмів витоку (ураження струмом, пожежа через витік)
Автоматичний вимикач	Перевантаження та коротке замикання
Дифавтомат	Комбіновано: і від витоку, і від перевантаження/КЗ

Тому коли спрацьовує дифавтомат, причина може бути як у витоку, так і в перевантаженні або короткому замиканні – це важливо враховувати при пошуку «винуватця».

Чому звичайний автомат – це не те саме, що УЗО

Часте хибне уявлення: «У мене ж стоять автомати, навіщо ще якесь УЗО?». Звичайний автомат взагалі не «бачить» невеликі, але небезпечні струми витоку – його завдання реагувати на перевищення номінального струму лінії чи коротке замикання.

Наприклад, якщо в пральній машині пробиває ізоляція на корпус і частина струму йде через вологу підлогу – автомат може не спрацювати, а от УЗО чи дифавтомат – так. Саме в таких ситуаціях користувачі дивуються, чому постійно вибиває УЗО, але «автомат же не вибиває, значить, усе добре». Насправді – навпаки: добре якраз тому, що є окремий пристрій, який «бачить» те, чого не бачить автомат.

Спрацювання – це захист, а не поломка

Коли у щитку помилкове спрацювання автоматів здається «збоєм», легко сприйняти УЗО чи дифавтомат як проблему. Проте в електробезпеці логіка зворотна: краще один раз зайвий раз знеструмити лінію, ніж пропустити небезпечну ситуацію.

Якщо у вас час від часу спрацьовує дифавтомат або здається, що «даремно» вибиває УЗО, це не привід його «шунтувати», замінювати на звичайний автомат чи піднімати номінал «аби не вибивало». Це сигнал уважніше розібратися з проводкою та станом приладів. У наступних розділах розглянемо типові 10 причин спрацювання та покроково – як безпечно знайти й усунути справжнього винуватця.

Алгоритм дій: що робити, коли раптово спрацьовує УЗО/дифавтомат

Перший крок: зберегти спокій і безпеку

Коли раптово вибиває УЗО чи спрацьовує дифавтомат, головне – не панікувати та не бігти одразу «клацати всі тумблери підряд». Спочатку переконайтеся, що ніхто не постраждав: ніхто не тримається за ввімкнений електроприлад, немає запаху гару чи диму.

“Якщо ви не впевнені, що робите – ваш найкращий інструмент зараз вимкнений ввідний автомат та телефон електрика.”

Якщо є ознаки пожежі (дим, полум’я, сильний запах плавленої ізоляції) – негайно покиньте приміщення, викликайте 101 і не намагайтеся самостійно вмикати щиток.

Безпечне знеструмлення квартири чи будинку

Перед будь-якими діями в щитку важливо повністю знеструмити помешкання. У типовому українському щитку є ввідний автомат (іноді – дифавтомат) та групові автомати на окремі лінії.

Знайдіть головний (ввідний) автомат або рубильник – зазвичай він підписаний як «Ввід», «Вхід», «Головний».
Переведіть його в положення «Вимкнено». Так ви відключите струм на всі лінії.
Переконайтеся, що світло погасло у всіх кімнатах, а розетки не живляться (перевірте невеликим приладом – наприклад, зарядкою з індикатором).

Після цього огляньте щиток: зверніть увагу, який саме апарат відключився – УЗО, дифавтомат чи один з групових автоматів. Це допоможе зрозуміти, де шукати «винуватця».

Повертаємо живлення поетапно: як не зробити гірше

Коли вже ясно, що гострої небезпеки немає, можна спробувати локалізувати проблему. Важливо не просто «включити все назад», а діяти послідовно.

Переведіть усі групові автомати та УЗО/дифавтомати в положення «Вимкнено».
Увімкніть головний (ввідний) автомат.
Увімкніть УЗО або дифавтомат, який раніше спрацював. Якщо вибиває УЗО одразу – не вмикайте більше нічого й одразу звертайтеся до електрика.
Якщо УЗО/дифавтомат увімкнулися нормально, починайте вмикати групові автомати по одному, з паузою 10–15 секунд між ними, спостерігаючи, коли саме знову вибиває УЗО чи спрацьовує дифавтомат.

Той автомат, після вмикання якого захист спрацював повторно, найімовірніше живить «проблемну» лінію або розеткову групу.

Як локалізувати «проблемну» лінію та прилад

Коли ви зрозуміли, яка саме лінія провокує спрацювання, варто з’ясувати, чи винна проводка, чи конкретний електроприлад.

“Пошук причини – це завжди рух від більшого до меншого: від усього помешкання до однієї розетки або одного пристрою.”

Далі дійте так:

Від’єднайте від розеток усі прилади на «проблемній» лінії (витягніть вилки з розеток, вимкніть подовжувачі).
Вимкніть освітлення на цій лінії звичайними вимикачами.
Увімкніть відповідний груповий автомат. Якщо він увімкнувся, а УЗО/дифавтомат не спрацював – значить, ймовірно, несправний один із приладів.

Після цього під’єднуйте прилади по одному, кожного разу перевіряючи, чи не вибиває УЗО знову. Прилад, після підключення якого спрацьовує захист, і є основним підозрюваним. Його безпечно не використовувати до діагностики в сервісі або огляду електриком.

Коли варто негайно зупинитися та викликати електрика

Є ситуації, коли подальші самостійні експерименти небезпечні:

відчутний запах гару в щитку чи з розеток;
видимі сліди оплавленої ізоляції, почорнілі клеми;
спрацьовує дифавтомат або УЗО навіть при вимкнених усіх групових автоматах;
часті «серійні» відключення, які ви не можете пов’язати з конкретною лінією чи приладом.

У таких випадках вимкніть ввідний автомат і не вмикайте його до приїзду спеціаліста. В Україні варто звертатися або до офіційних сервісних служб, або до сертифікованих електриків, які мають право працювати з внутрішніми електромережами.

Пам’ятайте: алгоритм дій потрібен не для того, щоб «обійтися без майстра», а щоб безпечно дочекатися професіонала та надати йому максимум корисної інформації – яка лінія проблемна, з чим збігається спрацювання, за яких умов найбільше «вибиває» захист.

Небезпечні витоки на корпус техніки: пошкоджена ізоляція й волога

Чому вологість і пошкоджена ізоляція такі небезпечні

Практично в кожній українській квартирі чи будинку є «ризикові» прилади: пральна машина, бойлер, посудомийка, духова шафа, електроплита. Усі вони мають металевий корпус, нагрівальні елементи та працюють у середовищі підвищеної вологості чи температури. З часом ізоляція проводів старіє, гумові ущільнювачі тріскаються, а всередині накопичується конденсат.

У такій ситуації з’являється найнебезпечніший сценарій: частина струму починає «тікати» з фази на корпус приладу або на вологі елементи всередині. УЗО або дифавтомат фіксує цей струм витоку – і, здається, «без причини» вибиває УЗО саме тоді, коли ви вмикаєте техніку.

Типові ситуації з пробоєм на корпус

Найчастіше небезпечні витоки трапляються з технікою, що працює з водою або високою температурою. Приклади, знайомі багатьом користувачам в Україні:

пральна машина у ванній кімнаті – при запуску прання спрацьовує дифавтомат або чути легке «пощипування» корпусу;
бойлер – при нагріві води періодично вибиває УЗО, особливо після довгої перерви в роботі або при наповненні холодною водою;
духовка чи електроплита – захист спрацьовує при вмиканні певного режиму або конкретної конфорки;
посудомийка – після миття з’являється конденсат, і час від часу відключається живлення на всій кухні.

У всіх цих випадках УЗО/дифавтомат реагує на те, що частина струму проходить не «по проводах», а через вологу, металеві частини корпуса або пошкоджену ізоляцію всередині приладу.

Як волога й конденсат запускають спрацювання захисту

Вода сама по собі – неідеальний провідник, але у побутових умовах вона завжди містить домішки солей та миючих засобів, через що проводить струм набагато краще. Коли волога потрапляє:

на клеми нагрівального елемента, роз’єми, пошкоджені місця ізоляції, – утворюються так звані «доріжки витоку». По них невелика, але небезпечна частина струму «витікає» на корпус, металевий бак чи інші конструктивні частини, пов’язані з захисним заземленням. УЗО бачить різницю між струмом у фазі та нулі й миттєво відключає лінію.

Тому дуже часто вибиває УЗО після затоплення сусідами, при сильній вологості у ванній кімнаті без вентиляції, або коли техніка стоїть впритул до «сирої» стіни. Конденсат утворюється при різкій зміні температури – наприклад, коли холодний бойлер починає швидко гріти воду.

Пошкоджена ізоляція: коли дріт стає пасткою

Окрім вологи, свою небезпечну роль відіграє й механічне чи термічне пошкодження ізоляції. Дроти у пральній машині чи духовці постійно піддаються:

вібрації, нагріву, руху барабана або дверцят. З часом ізоляція може протертися об металеві частини, розтріскатися від температури чи пересихання. У такому місці легко виникає «пробій» – контакт між жилою проводу та корпусом.

УЗО або дифавтомат сприймають це як струм витоку на корпус або на землю, і тому так настирливо відключають живлення. Якщо ж захисних пристроїв немає, людина може отримати удар струмом просто доторкнувшись до зовні «цілого» приладу – особливо стоячи босоніж на плитці у ванній.

Як безпечно перевірити побутову техніку вдома

Самостійна перевірка має бути обов’язково безпечною. Не розбирайте прилад, якщо не маєте відповідних навичок – обмежтеся базовою діагностикою.

Алгоритм дій може бути таким:

повністю вимкніть прилад із розетки, а за можливості – також вимкніть відповідний автомат у щитку;
огляньте шнур живлення: тріщини, перегини, оплавлення, сліди ремонту ізоляційною стрічкою – привід негайно перестати користуватися приладом;
переконайтеся, що вилка суха, без слідів нагару чи корозії на контактах;
перевірте, чи немає води або конденсату біля місця підключення, на задній стінці, під приладом;
за наявності заземлення переконайтеся, що контакти не відірвані або «не висять у повітрі».

Далі підключіть тільки один підозрілий прилад до завідомо справної розетки, увімкніть відповідний автомат і подивіться, чи не вибиває УЗО саме при його запуску. Якщо так – приладом користуватися не можна, допоки його не огляне майстер. Ніколи не намагайтеся «обійти» проблему, знімаючи заземлення або підключаючи техніку через перехідники без контакту захисного провідника – це створює ілюзію безпеки, але прибирає єдиний бар’єр між вами та небезпечним струмом.

Помилки в проводці та щитку: нуль на корпус, «скрутки», підпалені клеми

Чому помилки в проводці так часто маскуються під «примхи УЗО»

Коли без видимої причини вибиває УЗО або постійно спрацьовує дифавтомат, багато хто грішить на «чутливий апарат» чи «неякісну техніку». Насправді дуже часто проблема ховається в самому електромонтажі: старі «скрутки», неправильне підключення нульового (N) і захисного (PE) провідників, підпалені клеми у щитку.

“Якщо проводка зроблена з порушеннями, будь-який сучасний захисний пристрій сприйматиметься як ворог, хоча насправді він лише чесно показує, що в мережі небезпечно.”

Через такі помилки струми витоку «гуляють» по всій системі, і УЗО реагує на них не завжди очевидно: то відразу при ввімкненні, то раз на кілька днів, то тільки при роботі певних приладів.

Нуль на корпус і перемички N–PE: прихована загроза

Одна з найтиповіших помилок в українських квартирах після «самостійного ремонту» – навмисне або випадкове з’єднання нульового провідника (N) із захисним (PE) десь у розетці, розподільній коробці чи самому щитку. Часто так роблять у старому житлі без повноцінного заземлення, «щоб не било корпусом».

Проблема в тому, що для УЗО таке «об’єднання» виглядає як шлях для витоку струму в обхід його вимірювального елемента. В результаті:

з’являються блудні струми по металоконструкціях, трубах, корпусах приладів;
УЗО може спрацьовувати при навантаженні зовсім іншої лінії;
часто вибиває УЗО при підключенні ноутбука, телевізора, фільтра-подовжувача з фільтрами завад.

Особливо небезпечно, коли нуль садять на корпус щитка або розподільчої коробки. У разі обриву PEN-провідника в під’їзді на всіх «землених» корпусах може з’явитися повна напруга, і людина отримає удар струмом просто торкнувшись «заземленої» розетки.

«Скрутки» замість клем: чому це не економія, а лотерея

Стара школа електромонтажу часто використовувала скрутки – просто скручені між собою жили проводу, іноді обмотані ізолентою. У сучасних мережах із високими навантаженнями та чутливим захистом це шлях до постійних проблем.

Коли ток через таку скрутку великий, а контакт послаблений, місце з’єднання нагрівається, окислюється, ще більше втрачає контакт. Утворюються мікроіскріння, з’являються локальні витоки на навколишні конструкції. Для УЗО це виглядає як нестабільні струми витоку – тому й виникають періодичні, «незрозумілі» спрацювання.

Правильний підхід – використовувати клеми (WAGO, гвинтові, пружинні) відповідного перерізу та типу провідника, з надійною фіксацією й доступом для періодичної перевірки.

Підплавлені та ослаблені клеми в щитку

Щиток – серце всієї вашої електромережі. Якщо в ньому є поганий контакт на клемі автомата, УЗО чи дифавтомата, рано чи пізно це виливається в серйозні проблеми. Ознаки:

потемнілий пластик біля клеми, запах гару при навантаженні, невелике «шипіння» чи потріскування з щитка. Такі контакти гріються, а нагрів призводить до прискореного старіння ізоляції, мікропробоїв і знову ж таки – струмів витоку.

У цьому випадку помилкове спрацювання автоматів може проявлятися дуже по-різному: то спрацьовує дифавтомат при вмиканні потужного приладу, то відразу кілька УЗО реагують на загальне навантаження. Насправді ж корінь проблеми – один-єдиний підгорілий контакт.

Чому самостійно «лізти» в щиток – погана ідея

На відміну від пошуку несправного чайника чи пральної машини, діагностика помилок у проводці та щитку вимагає професійних навичок, інструменту та розуміння схем. Самостійні спроби «перекрутити дріт», «дотягнути гвинтик» або «зняти зайвий нуль» нерідко закінчуються гірше, ніж було.

Якщо у вас часто без очевидної причини вибиває УЗО, а просте відключення приладів проблему не пояснює, варто запросити кваліфікованого електрика. Професіонал:

перевірить правильність розведення N і PE після УЗО/дифавтоматів;
знайде приховані «скрутки» в коробках та слабкі місця в щитку;
оцінить стан клем і за потреби замінить пошкоджені елементи;
зробить виміри струмів витоку спеціальними приладами.

У підсумку ви не просто приберете «примхливі» відключення, а й суттєво знизите ризик пожежі та ураження струмом у вашому житлі.

Проблеми з заземленням та «зануленням» у старих будинках України

Старий житловий фонд і нові вимоги безпеки

Більшість багатоповерхівок в Україні, збудованих до 90-х років, мають застарілі системи заземлення або взагалі не мають повноцінного контуру. Електромережі проектувалися під інші навантаження і без урахування масового використання потужної техніки та чутливих електронних пристроїв.

Коли в такій квартирі чи будинку встановлюють сучасне УЗО або дифавтомат, власник нерідко стикається з тим, що «вибиває УЗО без причини», «постійно щось клацає» або взагалі неможливо нормально користуватися захистом. Причина часто не в самому пристрої, а в старій схемі мережі – TN-C або «зануленні» корпусів.

Що таке TN-C і чому це проблема для УЗО

У старих будинках поширена система TN-C – коли робочий нуль (N) та захисний провідник (PE) об’єднані в один PEN-провід. У таких мережах окремого захисного провідника до квартири просто не заведено.

Сучасні УЗО й дифавтомати розраховані на роботу в схемах TN-S або TN-C-S, де нуль і захисний провідник розділені. Якщо ж УЗО встановлюють у квартирі зі старою схемою TN-C, можливі такі наслідки:

часті помилкові спрацювання автоматів при ввімкненні потужних приладів;
нестабільна робота захисту – то реагує надто часто, то не реагує там, де це критично;
поява напруги на корпусах приладів при обриві PEN-проводу в під’їзді чи щитку.

УЗО в TN-C технічно можна увімкнути, але без грамотної організації розділення PEN на N і PE в правильній точці (зазвичай у вводі будинку або щиті) безпека залишається сумнівною.

«Занулення» корпусів у квартирах: уявна безпека

Поширена практика в старих будинках – так зване «занулення»: захисний контакт розетки з’єднують із нульовим проводом. Зовні здається, що корпус техніки «заземлений», але насправді це лише підключення до того ж самого PEN-проводу.

Наслідки можуть бути небезпечними:

при обриві нуля десь у стояку весь потенціал фази через навантаження може опинитися на «занулених» корпусах. Людина торкається корпусу бойлера, пральної машини чи духовки – і отримує удар струмом. УЗО при цьому може не встигнути спрацювати або взагалі не побачити коректно виток, якщо з’єднання N і PE виконано неправильно.

Крім цього, «занулення» у поєднанні з УЗО часто призводить до того, що регулярно вибиває УЗО при банальних вмиканнях техніки – тому що захисний пристрій фіксує всі ті блудні струми, які гуляють старою мережею.

УЗО без заземлення: чи має сенс

Поширене запитання мешканців старих будинків: чи варто встановлювати УЗО, якщо немає окремого захисного провідника? Відповідь складніша, ніж просто «так» або «ні».

З одного боку, УЗО захищає не лише за рахунок заземлення – воно реагує на будь-який струм витоку, зокрема якщо людина торкнеться фазного проводу чи оголеного елемента і стане «шляхом на землю» через підлогу, труби, стіни. У такому разі спрацювання можливе навіть без PE-провідника.

З іншого боку, відсутність повноцінного заземлення означає, що:

частина небезпечних ситуацій не буде коректно відпрацьована;
можливі хибні спрацювання, особливо коли багато приладів з фільтрами завад і імпульсними блоками живлення;
вибиває УЗО частіше при будь-яких нестабільностях нуля в будинку.

Тому встановлення УЗО в старій мережі без модернізації заземлення – це крок до більшої безпеки, але не повноцінне рішення проблеми.

Що можна зробити в старому будинку реально

Ідеальний варіант – повна модернізація електропостачання будинку з переходом на схему TN-C-S або TN-S, організацією контуру заземлення та розділенням PEN на N і PE в головному щиті. Але це потребує рішень ОСББ або балансоутримувача.

На рівні окремої квартири варто:

залучити кваліфікованого електрика, який знає вимоги ПУЕ та українські норми;
перевірити стан вводного кабелю, щитка в під’їзді та внутрішньої проводки;
організувати розділення нуля та захисного провідника у квартирному щитку за правильною схемою (за можливості);
не використовувати кустарне «занулення» на розетках та корпусах приладів;
встановити УЗО/дифавтомати на вологі зони (ванна, кухня) навіть у старих мережах – це все одно підвищує рівень захисту.

Якщо у вашій квартирі регулярно спрацьовує дифавтомат або «незрозуміло» вибиває УЗО, а будинок старої забудови, велика ймовірність, що корінь проблеми – саме в схемі заземлення та стані PEN-провідника. У такій ситуації важливо не просто шукати «винний прилад», а дивитися ширше – на всю систему електропостачання будинку.

Перевантаження мережі та одночасний запуск потужних приладів

Як перевантаження маскується під «примхи УЗО»

У сучасній квартирі легко одночасно ввімкнути бойлер, пральну машину, електрочайник, мікрохвильовку й ще пару обігрівачів. Для мешканця це просто комфорт, а для проводки – серйозний стрес. Якщо лінії розраховані, наприклад, на 16 А, а сумарний струм перевищує цей поріг, спрацьовує дифавтомат уже не через витік, а через перевантаження.

У такій ситуації люди часто дивуються, чому вибиває УЗО або дифавтомат «коли все разом увімкну», хоча по одному прилади працюють нормально. Насправді це сигнал, що захист чесно виконує свою роботу – не дає проводці перегрітися й викликати пожежу.

Чим перевантаження відрізняється від витоку струму

Щоб розуміти, з чим ви маєте справу, важливо відрізнити спрацювання по струму витоку від спрацювання по перевантаженню чи короткому замиканню.

Ознаки перевантаження:

відключення відбувається через деякий час після ввімкнення кількох потужних приладів (1–20 хвилин), а не миттєво;
часто «падає» саме один груповий автомат або дифавтомат, тоді як УЗО, яке захищає кілька ліній, залишається увімкненим;
при поетапному увімкненні приладів «винуватцем» стає останній потужний споживач, який перевищив ліміт.

Ознаки витоку:

спрацювання майже миттєве при ввімкненні конкретного приладу, навіть якщо інші споживачі вимкнені; реагує саме УЗО або дифавтомат, а груповий автомат на цю лінію може залишатися увімкненим. Якщо вибиває УЗО навіть при невеликому навантаженні – це більше схоже на витік, а не перевантаження.

Типові «важкі» комбінації для квартир в Україні

У більшості старих і частини нових квартир у щитку стоять автомати на 16 А для розеткових груп. Це приблизно 3,5 кВт допустимого навантаження на одну лінію. Перевищити його набагато легше, ніж здається.

Приклади небезпечних поєднань на одній лінії:

бойлер (1,5–2 кВт) + електрочайник (1,8–2,2 кВт);
пральна машина (1,5–2 кВт на нагріві) + обігрівач (1,5–2 кВт);
електроплита/духовка (2–3 кВт на одній конфорці чи ТЕНі) + мікрохвильовка (1–1,5 кВт).

Якщо всі ці прилади «сидять» на одному дифавтоматі або груповому автоматі, цілком логічно, що при піковому навантаженні спрацьовує дифавтомат. Це не є несправністю – так він захищає проводку від перегріву.

Як грамотно розподілити навантаження по групах

Ідея проста: потужні прилади мають мати свої окремі лінії або, принаймні, бути рознесеними між різними групами. У типовому українському щитку варто прагнути до такого підходу:

окремий автомат (і бажано дифзахист) на кухонні розетки з потужною технікою;
окрема лінія для бойлера;
окрема лінія для пральної машини (особливо якщо вона у ванній кімнаті);
виділена лінія для електроплити/духовки із збільшеним номіналом автомата та перерізом кабелю;
розеткові групи кімнат – окремо від «важкої» техніки.

Такий розподіл не тільки знижує ризик перевантаження, а й робить пошук проблеми простішим: якщо вибиває УЗО або автомат лише на одній лінії, ви швидше зрозумієте, де шукати винуватця.

Що може зробити користувач без приладів вимірювання

Навіть без амперметра чи струмових кліщів ви можете приблизно оцінити навантаження і зрозуміти, чи саме воно причина спрацювань:

по-перше, подивіться паспортну потужність основних приладів (на наклейці або в інструкції) та підсумуйте, які одночасно ввімкнені на одній лінії. Якщо сума перевищує 3–3,5 кВт для автомата на 16 А – висока ймовірність перевантаження.

По-друге, спробуйте змінити сценарій використання: не вмикайте одночасно бойлер і пральну, переносіть обігрівач на іншу розеткову групу (через іншу розетку, яка живиться від іншого автомата), готуйте на одній великій конфорці замість двох-трьох одразу.

“Якщо після розумного перерозподілу навантаження спрацювання зникають – проблема була не в «поганому» дифавтоматі, а в надто оптимістичному підході до можливостей вашої проводки.”

Якщо ж навіть при помірному навантаженні часто спрацьовує дифавтомат чи вибиває груповий автомат, варто запросити електрика: можливо, переріз кабелю не відповідає номіналу автомата, є пошкодження ізоляції або приховані дефекти монтажу.

Несправні або «дешеві» УЗО/дифавтомати: як відрізнити поломку від витоку

Коли проблема не у проводці, а в самому захисті

Хоча більшість випадків, коли вибиває УЗО чи спрацьовує дифавтомат, пов’язані зі справжніми струмами витоку або помилками в проводці, іноді винуватцем виявляється сам апарат. На українському ринку достатньо як якісних брендів, так і відвертих підробок та «ноунейм» пристроїв сумнівного походження.

Додайте сюди старіння пластика, механіки та електроніки, тривалу роботу при високих температурах у переповненому щитку – і ви отримаєте ситуацію, коли захист починає спрацьовувати хаотично або, навпаки, перестає реагувати, коли це критично.

Типові симптоми несправного або неякісного УЗО/дифавтомата

Запідозрити проблему саме в апараті можна за низкою характерних ознак:

при вимкнених усіх групових автоматах УЗО все одно не вмикається або миттєво відключається;
вибиває УЗО навіть тоді, коли фізично від’єднані дроти, що йдуть на навантаження (залишено лише живлення);
кнопка TEST не спрацьовує взагалі або спрацьовує через раз;
корпус апарата помітно гріється, на ньому є сліди підплавлення, пожовтіння пластика, характерний запах гару;
механізм вмикання «м’який», важіль не фіксується в положенні «Вкл.» або, навпаки, заклинює.

Якщо такі симптоми з’являються на тлі відсутності явних проблем із навантаженням і проводкою, дуже ймовірно, що винен саме пристрій.

Проста перевірка: кнопка TEST і робота без навантаження

Кожне справне УЗО й дифавтомат мають кнопку TEST. Вона імітує струм витоку й перевіряє, чи здатний механізм відключити лінію.

Базовий алгоритм перевірки:

увімкніть УЗО/дифавтомат при підключеному живленні;
натисніть кнопку TEST – апарат має миттєво відключитися;
якщо реакції немає – пристрій не можна вважати надійним, його потрібно замінити.

Ще одна важлива перевірка – робота без навантаження. Вимкніть усі групові автомати, залишивши увімкненим тільки УЗО або дифавтомат. Якщо при цьому все одно вибиває УЗО, хоча жоден споживач фактично не підключений, – це вагомий аргумент на користь несправності апарата (за умови правильного монтажу N/PE).

Заводський брак, старіння та підробки: як їх розпізнати

Навіть у відомих виробників трапляється заводський брак, але значно частіше проблеми в Україні пов’язані з підробками або надто дешевими «аналоги». Вони можуть бути зовні схожі на брендові, але всередині – спрощена схема, тонші контакти, відсутність реального диференційного трансформатора.

Непрямі ознаки сумнівного походження пристрою:

ціна суттєво нижча за середню по ринку для аналогічних характеристик;
відсутність маркування відомого бренду, нечіткий друк, помилки в написах;
немає сертифікатів відповідності для України або продавець не може їх надати;
незвично малий розмір пристрою при заявлених високих характеристиках.

Старіння також робить свою справу: через 10–15 років безперервної експлуатації пружини втомлюються, ізоляція всередині може тріскатися, контакти окислюються. У такому разі помилкове спрацювання автоматів може ставати дедалі частішим без видимих змін у проводці.

Коли пристрій однозначно треба замінити

Є ситуації, коли обговорювати «ремонт» УЗО/дифавтомата взагалі не варто – його слід без зволікань замінити:

кнопка TEST не працює або працює нестабільно;
апарат не тримає положення «Увімкнено» без навантаження;
є сліди підпалення, тріщини корпусу, оплавлена клемна зона;
ви виявили, що пристрій – явна підробка чи «ноунейм» без сертифікації;
після виключення всіх навантажень і перевірки проводки все одно вибиває УЗО саме на цій лінії.

Заміна завідомо сумнівного або старого апарата на якісний пристрій від відомого виробника – це інвестиція в прогнозовану роботу захисту. Встановлення та підключення краще доручити кваліфікованому електрику, який перевірить не лише новий пристрій, а й правильність розведення нульових та захисних провідників у щитку.`

Як поетапно знайти «винуватця»: методика локалізації витоку

Базовий принцип пошуку витоку: рухаємося від загального до приватного

Коли раптово вибиває УЗО чи спрацьовує дифавтомат, головне завдання – зрозуміти, де саме «тікає» струм: у проводці, в окремій розетковій лінії чи в конкретному приладі. Щоб не діяти навмання, варто дотримуватися чіткої послідовності.

Важливо пам’ятати про безпеку: не торкатися оголених частин, не розбирати щиток без досвіду, а при найменших сумнівах – зупинитися й викликати електрика.

Крок 1. Перевіряємо, чи не винен сам захисний апарат

Перш ніж шукати «винний» прилад, варто переконатися, що саме УЗО/дифавтомат працюють коректно.

Алгоритм дій:

вимкніть усі групові автомати, залишивши ввімкненим лише УЗО/дифавтомат;
спробуйте увімкнути УЗО/дифавтомат – якщо він тримається у включеному стані, перейдіть до наступного кроку;
натисніть кнопку TEST – апарат має відключитися. Якщо реакції немає або вибиває УЗО навіть без навантаження, велика ймовірність несправності самого пристрою чи серйозних помилок у проводці.

У такій ситуації краще не продовжувати експерименти, а звернутися до спеціаліста.

Крок 2. Локалізуємо проблемну групу в щитку

Якщо захисний пристрій працює стабільно без навантаження, далі шукаємо, яка з групових ліній викликає спрацювання.

Дійте поетапно:

увімкніть УЗО/дифавтомат і головний автомат. Потім починайте вмикати групові автомати один за одним з паузою 10–15 секунд. Як тільки при вмиканні певного автомата знову вибиває УЗО, ви знайшли «підозрілу» лінію – саме вона, ймовірно, має витік або іншу проблему.

Важливо запам’ятати, що живить цей автомат: розетки кухні, ванної, кімнат, освітлення чи окремі потужні прилади (бойлер, пральна машина, кондиціонер).

Крок 3. Від’єднуємо техніку від «проблемної» лінії

Коли визначено, яка група викликає спрацювання, потрібно зрозуміти, чи винна сама лінія, чи підключені до неї прилади.

Послідовність дій:

повністю вимкніть цю групу (автомат – вниз);
витягніть із розеток усі вилки на цій лінії, вимкніть подовжувачі та фільтри;
якщо можливо, вимкніть освітлення цієї групи звичайними вимикачами;
знову увімкніть груповий автомат.

Якщо після цього УЗО або дифавтомат не спрацьовують – найімовірніше, «винен» один із приладів. Тоді підключайте їх назад по одному: включили прилад – подивилися, чи не спрацював захист. Той, після якого система «падає», і є основним підозрюваним.

Крок 4. Коли вже підозрюєте проводку, а не прилад

Якщо ж навіть при повністю відключених приладах на лінії все одно спрацьовує дифавтомат, причину потрібно шукати в самій проводці: розподільчих коробках, «скрутках», вологих або пошкоджених ділянках.

Тут самодіяльність особливо небезпечна: відкривати коробки, лазити у щиток без навичок і приладів – ризиковано. Ви можете:

звернути увагу на вологі стіни, місця затоплень, тріщини та сліди гару біля розеток;
позначити для майстра, при якому саме автоматі й у які моменти вибиває УЗО;
за наявності індикаторної викрутки обережно перевірити, чи немає «фази» на корпусах техніки або металевих частинах (робити це тільки при мінімальному навантаженні й розумінні ризиків).

Повноцінну діагностику проводки з мультиметром чи струмовими кліщами має виконувати професійний електрик.

Коли обов’язково зупинитися й викликати електрика

Є ряд ситуацій, у яких подальші самостійні дії недопустимі:

видимі сліди підплавлення в щитку, запах гару, потріскування;
відчутний удар або «щипання» струмом від корпусу приладу чи батарей;
УЗО/дифавтомат спрацьовує навіть при вимкнених усіх групових автоматах;
ви знаєте, що будинок старої забудови з TN-C, «зануленням» і немає чіткого розділення N/PE.

“Якщо для продовження пошуку вам потрібно відкрутити кришку щитка – це вже робота не користувача, а електрика.”

Ваше завдання як власника житла – максимально безпечно локалізувати проблему до рівня «ця група / цей прилад», не ризикуючи здоров’ям. Решту має робити фахівець з допуском до робіт в електроустановках.

Чому виникає помилкове спрацювання автоматів і як цього уникнути

Що таке «помилкове» спрацювання насправді

Коли користувач каже, що сталося помилкове спрацювання автоматів, часто мається на увазі: «нічого ж не горить, нікого не б’є, а захист все одно відключає». У реальності більшість таких випадків – не зовсім «помилки», а реакція на суму дрібних витоків, перешкод і імпульсів, які УЗО або дифавтомат чесно сприймають як потенційну небезпеку.

Особливо це помітно в українських квартирах, де одночасно працює багато техніки з імпульсними блоками живлення, стоять довгі розеткові лінії та старі проводки, а в щитку встановлені надто «чутливі» або неправильно підібрані захисні пристрої. В результаті власник лише бачить, що «знову вибиває УЗО» – і вважає це збоєм.

Імпульсні блоки живлення та електромагнітні перешкоди

Сучасна техніка – ноутбуки, телевізори, зарядні пристрої, LED-освітлення, роутери – майже вся працює на імпульсних блоках живлення. Вони створюють короткі імпульси струму, високочастотні складові, а також мають вбудовані фільтри завад з ємнісними ланцюгами між фазою, нулем і захисним провідником.

Через ці фільтри виникають малі ємнісні витоки на «землю». Коли таких приладів багато на одній лінії, сумарний диференційний струм може наближатися до порогу спрацювання УЗО. І тоді здається, що вибиває УЗО «на рівному місці», хоча воно просто підсумувало всі мікровитоки.

Додайте до цього стрибки напруги, перехідні процеси при ввімкненні/вимкненні потужних двигунів (холодильник, кондиціонер) – і ви отримаєте додаткові імпульси, які можуть «підштовхнути» чутливий пристрій до спрацювання.

Довгі лінії та сумарні витоки по ізоляції

Навіть цілком справна проводка має певний струм витоку по ізоляції – особливо якщо йдеться про довгі кабельні траси, прокладені у вологих стінах, під штукатуркою чи в старих коробах. У багатокімнатних квартирах і приватних будинках з протяжними лініями цей фоновий витік може бути відчутним.

Якщо до такої довгої лінії підключено багато розеток і приладів, УЗО «бачить» суму:

витоки по ізоляції кабелю;
ємнісні витоки фільтрів техніки;
локальні мікропробої у вологих зонах.

Коли поріг спрацювання занадто малий (наприклад, 10 мА на велику групу розеток), не дивно, що періодично спрацьовує дифавтомат чи УЗО без очевидної причини – поріг просто досягнуто сумарно, а не одним «пробоєм».

Некоректно підібраний тип і номінал УЗО/дифавтомата

Ще одна часта причина хибних спрацювань – невідповідність типу та характеристик захисту реальним умовам використання. Для сучасних навантажень недостатньо просто «будь-яке УЗО на 30 мА».

Важливо враховувати:

Тип УЗО:
тип AC – реагує тільки на змінний синусоїдальний струм (для старих/простих навантажень);
тип A – реагує на змінний і пульсуючий постійний струм (рекомендований для більшості побутової техніки з електронікою);
тип B – для специфічних навантажень (частотні перетворювачі, сонячні інвертори тощо).
Номінальний струм витоку:
10 мА – для однієї лінії з невеликою довжиною (наприклад, одна ванна кімната);
30 мА – для груп захисту розеток і ліній у житлових приміщеннях.

Якщо поставити надто «чутливий» пристрій (10 мА) на довгу лінію з десятком розеток, немає нічого дивного, що там регулярно вибиває УЗО від сумарних витоків, які не є аварійними самі по собі.

Як підібрати захист під реальні умови в Україні

Щоб мінімізувати хибні спрацювання і водночас не втратити рівень безпеки, варто дотримуватися кількох практичних правил:

використовувати УЗО/дифавтомати типу A для розеткових груп із сучасною технікою (кухня, кімнати, робочі місця);
розбивати навантаження на кілька ліній: краще два-три УЗО по 30 мА на групи, ніж одне на всю квартиру;
на вологі зони (ванну, пральну) – ставити окремий захист 10 або 30 мА з короткими лініями;
не ставити УЗО/дифавтомат з занадто малим номіналом струму витоку на довгі та змішані лінії;
обирати пристрої перевірених виробників із сертифікацією для України, уникаючи відверто дешевих підробок.

Якщо після правильного підбору обладнання й грамотного монтажу все одно часто помилково спрацьовує автомат або дифзахист, це привід зробити професійну діагностику мережі: виміряти реальні струми витоку, перевірити стан ізоляції кабелів та правильність розведення нульових і захисних провідників.

Профілактика: як налаштувати безпечну й стабільну роботу електромережі вдома

Чому профілактика важливіша за героїчний «ремонт після аварії»

Більшість ситуацій, коли раптово вибиває УЗО чи спрацьовує дифавтомат, можна було б попередити ще на етапі планування або періодичного обслуговування електромережі. Стара проводка, випадкові «скрутки», перевантажені групи та забуті роками щитки – усе це накопичує ризики, поки одного дня захист не починає вимикати живлення все частіше.

“Надійна електромережа – це не тільки якісні прилади, а й регулярний догляд за тим, що приховано в стінах і щитку.”

Профілактика дозволяє зменшити як реальні аварійні ситуації, так і кількість «дивних» спрацювань захисту, коли здається, що система живе власним життям.

Розділення груп і грамотний щиток

Один із ключових кроків – правильно організований розподіл навантаження по групах. Коли вся квартира «висить» на одному-двох автоматах, цілком очікувано, що при пікових навантаженнях часто вибиває УЗО або автомат.

Бажано, щоб у сучасній квартирі були окремі групи:

кухонні розетки (мінімум дві групи, якщо багато потужної техніки);
ванна кімната / пральна машина – з власним УЗО або дифавтоматом;
бойлер, електроплита/духовка – окремі лінії з відповідним перерізом кабелю;
розеткові групи кімнат – щонайменше 2–3 автомати на середню квартиру;
освітлення – окрема група, щоб при спрацюванні розеткового захисту не залишитися повністю без світла.

Такий підхід зменшує навантаження на кожну лінію, полегшує пошук «винуватця» та робить роботу УЗО/дифавтоматів стабільнішою.

Перевірка старої проводки та клемних з’єднань

У будинках старої забудови проводка часто працює на межі можливостей: алюмінієві жили, старі «скрутки», пересохла ізоляція. Навіть якщо поки що не спрацьовує дифавтомат і не видно явних проблем, це не означає, що все в порядку.

Корисно періодично виконувати такі дії (разом із електриком):

Огляд щитка – стан автоматів, УЗО, дифавтоматів, наявність підгорілих клем, потемнілого пластику.
Перевірка з’єднань – заміна старих скруток на сучасні клеми (WAGO, гвинтові клемники) з правильним підбором під тип і переріз провідника.
Оцінка стану кабелів на доступних ділянках (щиток, розподільчі коробки, відкриті траси в підвалі чи на горищі).
При необхідності – поетапна заміна найбільш навантажених ліній (кухня, ванна, бойлер) на новий мідний кабель.

Надійні клемники та якісні з’єднання зменшують ризик нагріву, мікропробоїв і хронічних витоків, через які потім часто вибиває УЗО.

Регулярне тестування УЗО та дифавтоматів

УЗО і дифавтомати мають власний «вбудований тестер» – кнопку TEST. Нею користуються одиниці, хоча це проста й рекомендована виробниками процедура.

Базові правила профілактичного тестування:

натискати кнопку TEST не рідше одного разу на 3–6 місяців;
після спрацювання перевести важіль у положення «Вимкнено», а потім увімкнути знову – переконатися, що механізм працює чітко;
якщо TEST не спрацьовує або спрацьовує із запізненням/через раз – викликати електрика та готуватися до заміни пристрою.

Регулярний тест допомагає вчасно виявити механічне зношення, залипання контактів або внутрішні пошкодження, поки це не стало причиною відмови захисту.

Коли й як часто запрошувати сертифікованого електрика

Навіть якщо нічого «не вибиває» і зовні все працює, професійний огляд час від часу потрібен. Орієнтовні інтервали:

квартира в багатоповерхівці – раз на 5–7 років, а також після масштабного ремонту чи заміни великої кількості техніки;
приватний будинок – раз на 3–5 років, плюс додатково після сильних затоплень, реконструкції, встановлення сонячних станцій, електрокотлів тощо;
старий житловий фонд (до 1990-х) – частіше, особливо якщо проводка не повністю оновлена.

Сертифікований електрик може:

перевірити реальний стан ізоляції кабелів;
виміряти струми витоку за допомогою струмових кліщів і приладів;
оцінити відповідність автоматики навантаженням;
дати рекомендації щодо модернізації щитка й заземлення.

Такий підхід допомагає не чекати, поки помилкове спрацювання автоматів або часті відключення стануть нормою, а завчасно налаштувати систему так, щоб вона була одночасно й безпечною, і стабільною в повсякденному користуванні.

Поширені запитання (FAQ) про спрацювання УЗО та дифавтоматів

Чому УЗО спрацьовує під час дощу або після затоплення?

Якщо в приватному будинку чи на дачі вибиває УЗО саме під час дощу, найчастіше винна волога: намокають вуличні розетки, освітлення, розподільчі коробки на фасаді, у дворі або в підвалі. Вода потрапляє в місця з’єднань, стає провідником і створює струм витоку на землю. У багатоповерхівках аналогічна ситуація виникає після затоплень по стояку, протікань даху, промокання стін. Іноді витік з’являється не в самій квартирі, а в місцях загальнобудинкової проводки – але УЗО, встановлене в щитку, усе одно реагує. У таких випадках варто спершу оглянути вологі зони, місця можливого затікання, дати проводці повністю висохнути, а потім, якщо проблема не зникає, викликати електрика для діагностики.

Чому УЗО може спрацьовувати вночі, коли ніхто не користується технікою?

Ситуація, коли вночі без видимого навантаження раптом вибиває УЗО, цілком реальна. По-перше, частина приладів працює постійно: холодильник, котел, роутер, зарядки, іноді бойлер у режимі підтримки температури. У момент запуску компресора або нагріву виникають короткочасні імпульси та додаткові витоки, які додаються до фонових. По-друге, вночі змінюється вологість і температура, стіни «дихають», на холодних поверхнях утворюється конденсат – це може тимчасово збільшувати витоки по ізоляції, особливо в старій проводці. Якщо нічні спрацювання повторюються, це сигнал перевірити постійно ввімкнені прилади та стан ізоляції кабелів, а не лише те, що ви вмикаєте вдень.

Чи можна тимчасово «обійти» УЗО, щоб не вибивало?

Поширене запитання: якщо надто часто спрацьовує дифавтомат або УЗО, чи можна його відключити, «перемкнути напряму», щоб спокійно користуватися технікою? Формально – інколи це технічно можливо, але з точки зору безпеки категорично не варто. УЗО захищає від ураження струмом і пожеж через витік, тобто фактично від найважчих наслідків аварій. Коли власник свідомо прибирає цей бар’єр, він приймає ризик ураження струмом усіма, хто користується цією мережею, включно з дітьми й гостями. Якщо надто часто вибиває УЗО, правильний шлях – знайти та усунути причину витоку або помилки в монтажі, а не вимикати захист.

Чи обов’язково ставити окреме УЗО на бойлер і пральну машину?

Для українських реалій відповідь радше «так, бажано». Бойлер і пральна машина працюють з водою, мають нагрівальні елементи й металевий корпус – тобто входять до групи підвищеного ризику. Окремий УЗО або дифавтомат на бойлер у ванній кімнаті дає додатковий рівень безпеки: у разі витоку буде знеструмлена саме ця лінія, а не вся квартира. Аналогічно із пральною машиною – окрема лінія з дифзахистом зменшує і ймовірність травм, і кількість «масових» відключень. Технічно можна підключати ці прилади через загальне УЗО на групу, але з огляду на вологість і ризики краще мати для них виділені, грамотно спроєктовані кола.

Як часто потрібно натискати кнопку TEST на УЗО/дифавтоматі?

Більшість виробників рекомендують перевіряти роботу УЗО за допомогою кнопки TEST не рідше ніж раз на 6 місяців, а в ідеалі – раз на квартал. Для квартир у багатоповерхівках та приватних будинків в Україні це реалістична періодичність: не надто часто, але достатньо, щоб вчасно виявити несправний пристрій. При натисканні TEST апарат має миттєво відключити лінію; якщо цього не відбувається, або кнопка спрацьовує через раз, такий захист не можна вважати надійним. У цьому разі бажано запросити електрика, перевірити правильність підключення й готуватися до заміни пристрою на новий.

Що робити, якщо УЗО спрацьовує тільки в одній розетці або при підключенні певного приладу?

Якщо помилкове спрацювання автоматів або УЗО спостерігається тільки при використанні конкретної розетки, це може вказувати на локальну проблему: вологу в стіні, пошкоджену коробку, стару «скрутку» чи тріщину в ізоляції провідника. У такому випадку варто припинити користуватися цією розеткою до огляду спеціалістом. Якщо ж захист спрацьовує лише при підключенні певного приладу (наприклад, бойлера, пральної машини, духовки), найбільш імовірно, що витік відбувається саме в цьому обладнанні: пошкоджений ТЕН, пробій на корпус, волога всередині. Тимчасово можна не використовувати цей прилад, але остаточний висновок краще доручити майстру або сервісному центру, щоб не ризикувати безпекою заради зручності.

Висновки: коли можна впоратися самому, а коли потрібен електрик

Спрацювання УЗО чи дифавтомата – це насамперед сигнал про небезпеку, а не «каприз техніки». За статтею ви вже бачите, що причини різні: від очевидних витоків на корпус пральної машини, бойлера чи духовки, вологи та конденсату – до помилок у проводці, старих «скруток», проблем із заземленням у схемах TN-C, перевантаження ліній, імпульсних перешкод і навіть несправних або підроблених захисних пристроїв. Іноді вибиває УЗО через реально небезпечний витік, іноді – через сукупність дрібних факторів, які разом досягають порога спрацювання.

Ключовий висновок: важливо не «боротися» з УЗО, а розуміти, що воно показує слабкі місця вашої мережі. Базовий безпечний алгоритм такий: спочатку знеструмити помешкання, переконатися у відсутності пожежі та ураження людей; потім перевірити сам апарат (робота без навантаження, кнопка TEST); далі поетапно вмикати групові автомати, знаходячи проблемну лінію, і вже на ній – від’єднувати та по одному підключати прилади. Якщо після відключення всього навантаження все одно вибиває УЗО, або спрацювання супроводжується запахом гару, нагрівом щитка, іскрами, – це вже зона відповідальності професійного електрика.

Розумно розділити, де можна впоратися самостійно, а де – ні. Самостійно зазвичай прийнятно: перевірити, який саме автомат або дифавтомат відключається; від’єднати з розеток усі прилади на підозрілій лінії й підключати їх по одному; оцінити очевидні проблеми – вологу, затоплення, тріснутий шнур чи оплавлену вилку; раз на кілька місяців натиснути TEST, щоб переконатися, що УЗО живе. Усе, що вимагає відкривати щиток, працювати з розподільчими коробками, «шукати нуль» чи перерозподіляти заземлення, – це вже компетенція майстра.

Обов’язково викликайте електрика, якщо: УЗО/дифавтомат не тримається увімкненим навіть без навантаження; є запах гару, підпалені клеми, тріщини корпусів; вас або рідних «щипає» корпус техніки чи труби; будинок старої забудови з TN-C і кустарним «зануленням»; спрацювання носять хаотичний характер і не пов’язані з конкретним приладом. Саме фахівець в Україні зможе професійно перевірити схему заземлення, стан ізоляції, підібрати правильні УЗО/дифавтомати та безпечно модернізувати щиток.

Добре спроєктована й регулярно перевірена мережа, де кожна група має свій захист, а з’єднання зроблені якісними клемниками, зводить до мінімуму і реальні аварії, і «дивні» спрацювання. Тоді той момент, коли раптом вибиває УЗО, буде для вас не панікою, а зрозумілим сигналом: система працює й захищає, як і має бути.

Спрацьовує УЗО/дифавтомат: 10 причин і як знайти винуватця